Першим твором в якому описується тяжка доля жінки-матері була поема “Катерина”. В ній автор змальовує тяжку долю матері яка народила свого позашлюбного сина від москаля, який нібито пішов на війну і не повернувся. Дівчина у розпачі, не знаходячи підтримки від своїх батьків, йде шукати на чужину свого коханого і в тяжкій душевній травмі вона кориться своїй долі, залишає сина напризволяще, і топиться. Автор описує Катерину, як слухняну дівчинку, яка усе життя була надією своїх батьків. Автор вже побачив, що чекає дівчину у світі, та її тяжку долю у таких рядках:
